Костянтин Жидков: від визволення Харківщини до боїв за фортецю Бахмута. Відверта розмова з командиром 228-го батальйону

Костянтин Жидков: від визволення Харківщини до боїв за фортецю Бахмута. Відверта розмова з командиром 228-го батальйону

До початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупантів він займався спортом, служив в СБУ, потім був на державній службі та в бізнесі. З початку березня 2022-го підполковник ЗСУ Костянтин Жидков очолив 228-й батальйон Територіальної оборони Харкова.

Ми поспілкувалися з Костянтином про початок війни, оборону рідного міста Харків, бої в Бахмуті, тактику путінських орків, допомогу волонтерів, а також про перемогу над росією та майбутнє.

– Розкажіть подробиці як сталось так, що ви створили та очолили 228-й батальйон. З чого все починалось?

– Колись до війни я служив у СБУ в центрі спеціальних операцій “А” (знаменита “Альфа”), тому 24 лютого прийшов до будинку харківського СБУ та неофіційно долучився до підрозділу “Альфа”, з яким і виконував певні бойові завдання, які тоді стояли перед підрозділом. Все це відбувалось в однострої та броні мого брата, який в той час був у відпустці. Всі ті прориви ворога в Циркунах, в Харкові на Тиграх я бачив особисто, та приймав безпосередню участь в ліквідації окупантів.

6 березня у Харкові була створена ще одна бригада ТрО, та мені запропонували очолити 228-й батальйон, через те, що на службі в СБУ я був неофіційно (позаштатно), я залюбки дав згоду очолити підрозділ Тероборони. Тим більше, що пропозиція поступила досить безапеляційна – керівник області сказав, що це дуже потрібно та мій досвід буде корисний.

Я очолив 228 батальйон 8 березня, а 12-го ми вже отримали перше бойове розпорядження – взяли під охорону мости, залізничні переїзди та стратегічні перехрестя.